Роботу над мовленням варто починати з оцінки наявних мовних навичок аби визначити на якому етапі розвитку мовлення зн
Home 1
Зазвичай такі речі батьки відчувають інтуїтивно, навіть якщо не орієнтуватися на таблиці вікових норм. Якщо дитина не співпрацює з дорослим, не виконує навіть найпростіші прохання, має часті істерики, не відгукується на ім'я, у віці двох років не має хоча б початкового фразового мовлення, має проблеми з формуванням побутових навичок - це привід проконсультуватися з дитячим психологом, який за необхідності спрямує до інших спеціалістів.
Затримка розвитку не означає автоматом наявність того чи іншого діагнозу. Вчасно помічені і скориговані затримки дуже покращать якість життя дитини і родини в майбутньому.
Якщо батьки та спеціалісти помітили затримку розвитку у дитини, бажано негайно розпочати корекційну роботу. Мета корекційної роботи: вчасно сформувати навички, яких дитині не вистачає для успішної соціальної інтеграції.
Для психолого-педагогічної корекції нам потрібно оцінити наявні навички та визначити зону найближчого розвитку. На базі цієї інформації ми визначаємо цілі і стратегію корекційної роботи, послідовність формування навичок, проводимо роз'яснювальну роботу з батьками, адже співпраця спеціалістів та родини є необхідною умовою ефективності корекційних заходів. У підсумку: аби розпочати корекційну роботу не потрібно жодних спеціальних умов. Корекційна робота може та повинна відбуватися на постійній основі та підтримуватись усіма дорослими що оточують дитину.
Психолого-педагогічна робота з подолання порушень розвитку не потребує встановлення жодних діагнозів. Ми орієнтуємось виключно на навички: наявні та відсутні. Медичне обстеження дитини необхідне задля виключення можливих фізіологічних проблем, здатних призводити до затримки розвитку, але для початку психолого-педагогічної корекційної роботи діагноз не потрібен і ніяк не впливає на сам навчальний процес.
Для початку роботи над мовленням ми маємо встановити керівний контроль - навчити дитину виконувати завдання на прохання та сформувати навичку імітації - вміння повторювати на прохання певні дії. Після цього ми вчимо дитину відтворювати на прохання звуки, склади, короткі слова. Потім від повторення переходимо до самостійних найменувань та побудови фрази.
Зазвичай все навчання дитини з затримками розвитку побудовано на відтворенні шаблонів, саме тому перехід від шаблонного мовлення і мислення до самостійного має бути окремим напрямком роботи з формування продуктивного мислення. Для формування продуктивного мислення ми маємо максимально відмовитись від підказок і створити умови для того, аби дитина почала шукати відповіді на питання самостійно. Педагог може ставити додаткові питання, підводити до певної думки, але сформулювати та озвучити висновок дитина має самостійно. Починати формувати мислення варто з формування базової розумової навички - порівняння.
При підготовці до школи дитини з особливими освітніми потребами ми маємо звернути увагу на:
- побутові навички: вміння одягатись/роздягатись, взуватись, самостійно та охайно їсти, складати речі, користуватись вбиральнею і т.д.
- навчальну поведінку: вміння зосереджуватись на занятті, чути та виконувати завдання, керувати увагою.
Працюючи над академічними навичками, звертаємо увагу на:
- читання (не лише вміння механічно прочитати текст, але перш за все розуміти прочитане);
- вміння порівнювати, виділяти спільні ознаки та пояснювати відмінності;
- розуміння що таке число, поняття більше/менше;
- підготовка руки до письма: вміння правильно тримати ручку чи олівець, обводити по контуру малюнки і літери.
Якщо дитина спроможна до засвоєння загальноосвітньої програми, є сенс орієнтуватися на навчання в загальноосвітньому класі навіть за умови певних труднощів.
Якщо ж дитина не готова до засвоєння загальноосвітньої програми та потребує суттєвої підтримки та адаптації програми, варто розглянути навчання у спеціальних класах.
В будь-якому випадку, бажано аби кількість дітей в класі та темп навчання дозволяли дитині якісно засвоювати матеріал та відчувати себе успішною.
Формування всіх необхідних навичок
Побутових, комунікативних, мовлення, мислення, академічних навичок
Відмінні результати
підтверджені експериментальними дослідженнями: 10% дітей знято діагноз "аутизм"